Пам’ятка для вагітної з загрозою передчасних пологів

2018-06-19. Автор: Американський коледж акушерства та гінекології

Пам’ятка для вагітної з загрозою передчасних пологів


Вагінальні пологи після кесарського розтину

2018-06-19. Автор: Американський коледж акушерства та гінекології

Вагінальні пологи після кесарського розтину


Знеболення в акушерстві. Європейські рекомендації

2018-06-18. Автор: Папишев Д.С., ВМКПБ №1, зав. ВАІТ

Знеболення в акушерстві. Європейські рекомендації


Гематома после эпидуральной и спинномозговой анестезии

2018-06-18. Автор: Интернет: www.criticalcare.kiev.ua

Гематома после эпидуральной и спинномозговой анестезии…


Гепарин-индуцированная тромбоцитопения и анестезиолог

2018-06-18. Автор: Theodore E. Warkentin

Гепарин-индуцированная тромбоцитопения и анестезиолог…


Безопасность периоперационного использования антитромботических агентов

2018-06-18. Автор: Наталия Титаренко

Безопасность периоперационного использования антитромботических агентов


Обновленные рекомендации Европейской ассоциации ритма сердца по антикоагуляции фибрилляции предсердий, 2018 г.

2018-06-18. Автор: Осадчий А.И. Опубліковано в «Украинский медицинский журнал»

Обновленные рекомендации Европейской ассоциации ритма сердца по антикоагуляции фибрилляции предсердий, 2018 г.


ГРДС-синдром

2018-06-18. Автор: Джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5077725/

ГРДС-синдром


Підсумкові рекомендації по веденню сепсису і септичного шоку 2016 роки (опубліковані 18 січня 2017 року журналі Intensive Care Med)

2018-01-17. Автор: IV Міжнародний конгрес із гемостазіології, анестезіології та інтенсивної терапії «Black Sea Pearl» 2017, 23 травня 2017 р., м. Одеса

Підсумкові рекомендації по веденню сепсису і септичного шоку 2016 роки (опубліковані 18 січня 2017 року журналі Intensive Care Med)


Новий погляд на визначення та лікування сепсису

2018-01-17. Автор:

Новий погляд на визначення та лікування сепсису (IV Міжнародний конгрес із гемостазіології, анестезіології та інтенсивної терапії «Black Sea Pearl» 2017, 23 травня 2017 р., м. Одеса)


Сепсис і мозок

2018-01-17. Автор: Мальцева Л.А.

Сепсис і мозок (IV Міжнародний конгрес Із гемостазіології, анестезіології та інтенсівної терапії «Black Sea Pearl» 2017, 23 травня 2017 р., М. Одеса)


Міжнародні рекомендації з ведення сепсису і септичного шоку 2016 року: ключові положення та дискусійні питання

2018-01-17. Автор: Нестеренко А.Н.

Міжнародні рекомендації з ведення сепсису і септичного шоку 2016 року: ключові положення та дискусійні питання (IV Міжнародний конгрес Із гемостазіології, анестезіології та інтенсівної терапії «« Black Sea Pearl »2017, 23 травня 2017 р., м. Одеса)


2016 рік - новий крок в діагностиці і методах терапії сепсису і септичного шоку

2018-01-17. Автор: Сорокина Е.Ю.

2016 рік - новий крок в діагностиці і методах терапії сепсису і септичного шоку (IV Міжнародний конгрес Із гемостазіології, анестезіології та інтенсівної терапії «Black Sea Pearl» 2017, 23 травня 2017 р., М. Одеса)


Особливості діагностики та інтенсивної терапії сепсису в акушерстві (IV Міжнародний конгрес із гемостазіології, анестезіології та інтенсивної терапії ««Black Sea Pearl» 2017, 23 травня 2017 р., м. Одеса)

2018-01-17. Автор: Підгірний Я.М.

Особливості діагностики та інтенсивної терапії сепсису в акушерстві


Сепсис і міокард (IV Міжнародний конгрес Із гемостазіології, анестезіології та інтенсівної терапії «« Black Sea Pearl »2017, 23 травня 2017 р., М. Одеса)

2018-01-17. Автор: Никонов В.В.

Сепсис і міокард


Сучасна концепція сепсису і септичного шоку: дискусія триває (Міжнародна конференція з гемостазіології, анестезіології та інтенсивної терапії "Autumn meeting in Odessa», 2-3 листопада 2017 року)

2018-01-17. Автор: Нестеренко А.Н.

Сучасна концепція сепсису і септичного шоку: дискусія триває (Міжнародна конференція з гемостазіології, анестезіології та інтенсивної терапії "Autumn meeting in Odessa», 2-3 листопада 2017 року)


Діагностика та інтенсивна терапія септичного шоку (м.Одеса)

2018-01-17. Автор: Буднюк А.А.

Діагностика та інтенсивна терапія септичного шоку (м.Одеса)


Моніторінг коригована інфузійна терапія у хворих з токсикосептичним шоком

2018-01-17. Автор: Підгірний Я.М.

Моніторінг коригована інфузійна терапія у хворих з токсикосептичним шоком


Стандарт дій медичного персоналу при сепсисі та септичному шоку

2017-08-17. Автор: Автори-розробники: Н.В. Титаренко; І.Л. Кукуруза; Д.С. Папишев; О.І. Дацюк; О.В. Булавенко; Г.В. Чайка

Читати далі


Аналіз випадків материнської смертності від сепсису у Вінницькій області. Шляхи покращення діагностики та лікування з позиції доказової медицини

2017-08-17. Автор: І.Л. Кукуруза, Н.В. Титаренко, О.І. Дацюк, О.В. Столярчук

Читати далі


«Стандарт дій медичного персоналу при сепсисі та септичному шоку»

2017-08-17. Автор: КЛІНІЧНІ КЕРІВНИЦТВА Нове видання « Компанія виживання при сепсисі

Читати далі


Аналіз материнської смертності від сепсису в Вінницькій області

2017-08-17. Автор: І.Л. Кукуруза обласний спеціаліст "Акушерство та гінекологія" ДОЗ Вінницької ОДА

Читати далі


СЕПСИС ТА СЕПТИЧНИЙ ШОК (представлення стандарту дій медичного персоналу)

2017-08-17. Автор: Папишев Д.С., завідувач відділенням АІТ, Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 1

Читати далі


Пологовий біль і протокол епідуральної аналгезії - як уникнути проблем

2017-08-17. Автор: Н.В. Титаренко головний спеціаліст "Акушерська реанімація" ДОЗ Вінницької ОДА

Читати далі


Алгоритми прогнозування, профілактики та допомоги при прееклампсії і еклампсії

2017-08-17. Автор: Н.В. Титаренко головний спеціаліст "Акушерська реанімація" ДОЗ Вінницької ОДА

Читати далі


Особливості терапії пацієнтів із черепно-мозковою травмою у гострому періоді.

2017-05-29. Автор: Президент Асоціації анестезіологів України, головний спеціаліст МОЗ за фахом "Анестезіологія", д.мед.н., проф. Дубров С.О. (м. Київ)

Читати далі


Вірусна та бактеріальна пневмонії. Лікування хворих у ВАІТ.

2017-05-29. Автор: Д.мед.н., проф. Дубров С.О.

Читати далі


Аналіз діагностики смерті мозку в лікувальних закладах України.

2017-05-29. Автор: Д.мед.н., проф. Дубров С.О.

Читати далі

 


Алгоритм важких дихальних шляхів

2017-05-12. Автор: Упорядник Дмитро Папишев

Читати далі


Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області 27.02.17

2017-02-27. Автор:


Підсумкова конференція акушер-гінекологів Вінницької області

2017-02-23. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко


Чек-лист при екстрених ситуаціях в операційній

2017-02-02. Автор: A JOINT CENTER FOR HEALTH SYSTEM INNOVATION

Чек-лист при екстрених ситуаціях в операційній


Практичний симуляційний майстер-клас «Післяродові кровотечі: заснована на доказах тактика ведення»

2017-01-27. Автор: к.мед.н. Кукуруза І.Л., к.мед.н. Титаренко Н.В., к.мед.н. Засаднюк О.П., к.мед.н. Бевз Г.В., к.мед.н. Столярчук О.В., Панасюк І.Є.

Презентація Вінницького симуляціного центру «Післяродові кровотечі: заснована на доказах тактика ведення»


Симуляційний майстер-клас «Складні дихальні шляхи»

2016-12-15. Автор: к.мед.н. Титаренко Н.В., к.мед.н. Сергійчук О.В., Цінська С.П., Степанюк Н.П.

Презентація Вінницького симуляціного центру «Складні дихальні шляхи»


Матеріали науково-практичної конференції 12 грудня 2016 року

2016-12-14. Автор: Упорядник д.мед.н., проф. Дацюк О.І.


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ «АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ГРИП»

2016-12-05. Автор: МОЗ

Читати далі


ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНОГО ТРОМБОЕМБОЛІЗМУ (ВТЕ) В АКУШЕРСТВІ. СТАНДАРТ ДІЙ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

2016-10-24. Автор: Автори-розробники: к.мед.н. І.Л. Кукуруза, к.мед.н. Н.В. Титаренко, д.мед.н. Д.Г. Коньков, д.мед.н. С.Б. Чечуга, к.мед.н. Т.Д. Постоловська, к.мед.н. Д.В. Цигалко, к.мед.н. Г.В. Бевз, А.В. Вознюк, Д.М. Міляновський Рецензент: член.-кор. НАМН України, д.мед.н., проф. В.І. Медведь

ЧАСТИНА 1. Профілактика та лікування венозного тромбоемболізму (ВТЕ) в акушерстві

ЧАСТИНА 2. Стандарт дій медичного персоналупри наданні медичної допомоги при тромбоемболіі легеневої артеріі


Матеріали науково-практичної конференції 17 жовтня 2016 року

2016-10-17. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко


Матеріали клініко-патологоанатомічної конференції по розгляду материнської та перинатальної смертності. Жмеринка, 20 вересня 2016 року

2016-09-20. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко


Матеріали науково-практичної конференції 13 червня 2016 року

2016-06-13. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко


Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти збереження і відновлення здоров'я жінки»

2016-05-15. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко

12-13 травня 2016 року проводилась Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні аспекти збереження і відновлення здоров'я жінки».

Багато питань були присвячені інтенсивній терапії, знеболенню при вагітності і родах.


Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області 18.04.16

2016-04-21. Автор: Упорядник Дацюк О.І.

18 квітня відбулась Науково-практична конференція анестезіологів Вінницької області «Контраверсійні питання інфузійної терапії»

Лектори та доповідачі


Практичний симуляційний майстер-клас «Особливості проведення серцево-легеневої реанімації у вагітних жінок»

2016-04-21. Автор: к.м.н. Титаренко Н.В., д.м.н. Коньков Д.Г.

Практичний симуляційний майстер-клас «Особливості проведення серцево-легеневої реанімації у вагітних жінок»


Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Первинна реанімація і післяреанімаційна допомога новонародженим

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Протокол лікування менінгококемії у дітей

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Протокол надання медичної допомоги новонародженим Неонатологічного центру з профілактики та лікування болю

2016-04-11. Автор: ОХМАТДИТ

Читати далі


Жовтяниця новонароджених. Клінічний протокол надання неонаталогічної допомоги дітям

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності "Дитяча хірургія"

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Протоколи надання медичної допомоги при гострих отруєннях у дітей і підлітків

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Протокол лікування дітей з отруєнням алкоголем

2016-04-11. Автор: МОЗ

Читати далі


Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги гості отруєння

2016-03-09. Автор: МОЗ

Читати далі

 


Острые отравления: принципы оказания неотложной помощи

2016-03-09. Автор: О.В. Иващенко, В.К. Худошин, Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев

Читати далі

 


Опасность фармакотерапии бессонницы и превентивные меры ее устранения

2016-03-09. Автор: Дроговоз С.М., Торяник Э.Л. - Кафедра фармакологии Национального фармацевтического университета, г. Харьков; Лукьянчук В.Д. - Кафедра фармакологии ГУ «Луганский государственный медицинский университет»; Шейман Б.С. - Украинский центр клинической токсикологии, интенсивной и эфферентной терапии НДСБ «ОХМАТДЕТ» МЗ Украины, г. Киев

Читати далі

 


Укуси змій та невідкладна допомога в цих випадках

2016-03-09. Автор: О.В. ІВАЩЕНКО, С.М. НЕДАШКІВСЬКИЙ, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; В.Ф. СТРУК, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги; С.П. БОРЩОВ, В.М. ПАДАЛКА, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Читати далі

 


Отруєння грибами: діагностика, патофізіологія, клінічні прояви та невідкладна допомога. Сучасні підходи

2016-03-09. Автор: Недашківський С.М. - НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, м. Київ

Читати далі

 


Опасность передозировки гипотензивных препаратов

2016-03-09. Автор: С. М. Дроговоз1, В. Д. Лукьянчук2, Б. С. Шейман3, Э. Л. Торяник1, А. В. Кононенко1 1Национальный фармацевтический университет, г. Харьков 2Луганский государственный медицинский университет 3Институт экогигиены и токсикологии имени Л. И. Медведя, г. Киев

Читати далі

 


Острое отравление этанолом

2016-03-09. Автор: Курсов С.В., Михневич К.Г., Кривобок В.И. - Харьковский национальный медицинский университет, Харьковская медицинская академия последипломного образования

Читати далі

 


Экзогенная и эндогенная интоксикация. Функциональная система детоксикации. Методы активной детоксикации

2016-03-09. Автор: Дубовая А.В. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького

Читати далі

 


Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області 29.02.16

2016-03-12. Автор: Упорядник Н.В. Титаренко


Сучасний підхід до діагностики, профілактики та лікування венозного тромбоемболізму в акушерстві та гінекології. Доповідь на лікарсько-консультативній комісії ВОКЛ ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2 лютого 2016 р.)

2016-02-03. Автор: Лещенко С.В., лікар акушер-гінеколог гінекологічного відділення ВОКЛ ім. М.І. Пирогова

Читати далі

 


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ. Алгоритм надання медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям, хворим на гострі вірусні інфекції, грип, вірусно-бактеріальні пневмонії.

2016-01-05. Автор: Департамент охорони здоров’я Вінницької області. 5.01.16 р.

Повний текст: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ. Алгоритм надання медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям, хворим на гострі вірусні інфекції, грип, вірусно-бактеріальні пневмонії.


Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області 14.12.15.

2015-12-14. Автор: Упорядник Дацюк О.І.

Презентації доповідей (матеріали)

  1. Сучасні аспекти знеболювання пологів (лекція). Р.О. Ткаченко
  2. Сучасний підхід до інфузійної терапії критичних станів (лекція) Р.О. Ткаченко
  3. Анестезія та інтенсивна терапія у жінок з важкою прееклампсією (огляд матеріалів ІІ міждисциплінарного наукового симпозіуму «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології»). О.В. Сергійчук
  4. Огляд оновлених рекомендацій American Heart Association по СЛР та невідкладній допомозі при серцево-судинних захворюваннях від 2015 року. М.О. Білаш
     


Прееклампсія: підвищення якості надання допомоги на основі впровадження симуляційних технологій навчання. Доповідь на науково-практичній конференції «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології» (Київ, 5-6 листопада 2015 р.)

2015-12-14. Автор: : д.м.н. Д.Г. Коньков, к.м.н. Н.В. Титаренко, І.Л. Кукуруза, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова

Читати далі


Сепсис та септичний шок: концепція, діагностика, терапія, час змін. Доповідь на науково-практичній конференції акушерів і гінекологів Вінницької області (Вінниця, 8 грудня 2015 р.)

2015-12-11. Автор: Н.В. Титаренко, к.м.н., головний спеціаліст "акушерська реанімація" Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації.

На сьогодні в світі щорічно більше 1,8 млн. пацієнтів із сепсисом

1/3 з них (> 600 тис. осіб) гине від важкого сепсису

Витрати в США на лікування цієї категорії хворих > 20 млрд. доларів

Повний текст: СЕПСИС та СЕПТИЧНИЙ ШОК: концепція, діагностика, терапія, час змін


МНОЖИННІ СПОНТАННІ РОЗРИВИ ПЕЧІНКИ ЯК ПРИЧИНА МАСИВНОЇ КРОВОТЕЧІ В ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ У ЖІНКИ З ПЕЛІОЗОМ ПЕЧІНКИ (КЛІН. СПОСТЕРЕЖЕННЯ). Доповідь на науково-практичній конференції акушерів і гінекологів Вінницької області (Вінниця, 2 грудня 2015 р.)

2015-12-03. Автор: к.м.н. Н.В. Титаренко, І.Л. Кукуруза, к.м.н. Г.В. Бевз, Л.П. Холод

Читати далі


Множинні спонтанні розриви печінки як причина масивної кровотечі в післяпологовому періоді у жінки з пеліозом печінки (клінічне спостереження)

2015-12-03. Автор: Г.В. Бевз, к.м.н., Н.В. Титаренко, к.м.н., І.Л. Кукуруза, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Спонтанні розриви печінки під час вагітності або у післяпологовому періоді зустрічаються досить рідко (1 випадок на 15000), але характеризуються надзвичайною тяжкістю. Більшість з них поєднується з гіпертензивними розладами під час вагітності. Найчастіше вони є ускладненням прееклампсії / еклампсії та / або HELLP синдрому. Нами описаний випадок розриву підкапсулярних гематом печінки з масивною  внутрішньочеревною кровотечею, що сталася у післяпологовому періоді у 24-річної повторнонароджуючої жінки з пеліозом печінки.

Вступ

Пошкодження печінки – це одна із складних і суперечливих проблем сучасної медицини. Згідно оцінок різних дослідників, частота пошкоджень печінки становить від 8,5% до 56% від всіх пошкоджень органів черевної порожнини та немає тенденції до зниження [2].

Аналіз сучасної літератури дозволяє стверджувати, що перший випадок спонтанного розриву печінки, пов’язаний з вагітністю, був описаний шотландським лікарем J. Abercrombie в 1844 році. Ця патологія у вагітних або у післяпологовому періоді зустрічається доволі рідко (1 випадок з 15,000) [6]. Так, станом на 2011 рік у авторитетних наукових виданнях наведено від 100 до 200 випадків. Спонтанні розриви печінки у вагітних частіше виникають в 2-му і 3-му триместрах вагітності або відразу після пологів. Більшість з них поєднується з гіпертензивними розладами вагітності, токсичним васкулітом, пухлинами печінки як доброякісного, так і злоякісного ґенезу [5, 7, 9]. І хоча добре відомо, що підкапсульна гематома, розрив та інфаркти печінки є хоч і рідкими, але потенційно небезпечними, смертельними ускладненнями HELLP-синдрому, проте, їх рання верифікація (на стадії набряку) залишається надзвичайно важкою для клінічної діагностики, частіше за все вони не являються першопричиною термінової операції та смерті, і, взагалі, доволі часто виявляються діагностичною знахідкою лише на аутопсії [4]. Верифікувати діагноз дозволяють комп'ютерна томографія органів черевної порожнини та/або діагностична лапароскопія. Остання є найбільш інформативним і об'єктивним методом діагностики підкапсульних гематом та двухмоментних розривів печінки.

Матеріали та методи  дослідження

Проаналізовано випадок множинних спонтанних розривів печінки з розчавленням тканин печінки, множинних гематом печінки неясної етіології у жінки у післяпологовому періоді (кесарський розтин в нижньому сегменті), що стали причиною гемоперитонеуму, профузної внутрішньочеревної кровотечі, геморагічного шоку ІV ступеня та ускладнилися респіраторним дистрес-синдромом, синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) й поліорганною недостатністю, в якій на заключному етапі превалювала гепатоцелюлярна недостатність.

Клінічне спостереження

Пацієнтка М., вік 24 роки, анамнез життя без особливостей. Поступила в пологове відділення однієї з центральних районних лікарень Вінницької області з діагнозом: VІІ вагітність в терміні 31-32 тижні, ІV пологи, де була розроджена оперативним шляхом (кесарський розтин в нижньому сегменті) з приводу крайового передлежання плаценти з частковим передчасним відшаруванням в ургентному порядку.  Оперативне втручання без особливостей.

На 6 добу післяпологового (післяопераційного) періоду після операції Кесарського розтину, у жінки раптово, в стані спокою в положенні лежачи раптово з’явився різкий біль в правій підреберній ділянці з іррадіацією в праве плече. Пацієнтка притомна, адекватна, гемодинаміка стабільна: частота серцевих скорочень (ЧСС) 76/хв., артеріальний тиск (АТ) 110/70 мм рт. ст. При пальпації живота: болючість в епігастральній та правій підреберній ділянках живота, позитивний симптом Ортнера. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Температура тіла 36,5°С.

Виявлено зростання лейкоцитозу крові з 12,8 Г/л до 18,5 Г/л, у лейкоцитарній формулі зсув вліво до паличкоядерних нейтрофілів (17%), ШОЕ 40 мм/год.), відсутність змін з боку показників червоної крові (гемоглобін 95 г/л, еритроцити 3,0 Т/л впродовж 5 годин спостереження), печінові проби та інші біохімічні показники в нормі.

За даними ультразвукового дослідження (УЗД) черевної порожнини та обзорної рентгенографії органів черевної порожнини виявлено інфільтрат під печінкового простору.

Ретроспективно можна припустити, що у жінки на даний момент часу стався підкапсулярний розрив печінки з підкапсулярною або глибокою (центральною) гематомою, що узгоджується із задовільним станом, стабільністю гемодинаміки пацієнтки (АТ 110/70 мм рт. ст.), а також відсутністю різко вираженого больового синдрому, котрий не є характерним при ізольованих травмах печінки в перші години після пошкодження.

У зв’язку з неможливістю проведення дообстеження (комп'ютерної томографії – КТ органів черевної порожнини, лапароскопії), а, отже, й верифікації діагнозу на рівні центральної районної лікарні, відсутністю протипоказів до транспортування (стабільність гемодинаміки, відсутність порушень функції життєво важливих органів, ясна свідомість, відсутність клініко-лабораторних даних про масивну крововтрату) та для подальшого лікування, вирішено перевести пацієнтку у Вінницьку обласну клінічну лікарню (ВОКЛ) ім. М.І. Пирогова.

Під час транспортування та при поступленні у гінекологічне відділення  ВОКЛ ім. М.І. Пирогова стан пацієнтки клінічно стабільний. Гемодинаміка стабільна: АТ 110/70 мм рт. ст., ЧСС 96/хв., температура тіла 36,8°С.

Через 9 годин з моменту виникнення больового синдрому відмічено погіршення стану хворої, наявність тахіпное 22-24/хв., ЧСС до 100/хв., артеріальна гіпотензія АТ – 85/60 мм рт. ст. (шоковий індекс – 1,2). Діурез по сечовому катетеру біля 80 мл.

Ретроспективно можна припустити, що на даному етапі відбувся розрив підкапсульної або внутрішньопечінкової гематоми з кровотечею в черевну порожнину. Таким чином, у жінки мав місце двухмоментний, або двухфазний, розрив печінки, що в зарубіжній літературі називається сповільненим. За величиною шокового індексу можна зробити висновок про приблизний обсяг крововтрати 20% об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що відповідає 1–1,2 л у дорослої людини. Це співвідноситься з літературними даними, котрі свідчать, що розрив субкапсулярної гематоми з її випорожненням у черевну порожнину відбувається у разі обсягу гематоми 800–1300 мл.

У зв’язку з наявними ознаками гіповолемії з метою рідинної ресусцитації негайно розпочато в/в введення 0,9% розчин натрію хлориду 1000 мл в наявні 2 периферичні вени. Інфузійну терапію було розпочато з кристалоїдів, паралельно через другий венозний доступ вводився гелофузин 500 мл, додатково катетеризовано ще 2 периферичні вени (всього 4 периферичних венозних доступи). Враховуючи прогресування проявів серцево-судинної недостатності із зниженням АТ до 70/50 мм рт. ст. розпочато вазопресорну підтримку гемодинаміки (дофамін).

У хворої встановлено наявність симптомів подразнення очеревини, констатовано розвиток перитоніту, наявність артеріальної гіпотензії розцінено як прояв інфекційно-токсичного шоку. До лікування призначено в/в мепенам, гатифлоксацин, метрагіл.

Через 10 годин з моменту виникнення больового синдрому, враховуючи динаміку клінічних даних, наявність тахікардії 112/хв., наявність артеріальної гіпотензії – АТ 80/60 мм рт. ст., що утримується в/в введенням дофаміну, зниження рівня гемоглобіну з 95 до 76 г/л, встановлено діагноз внутрішньочеревної кровотечі та геморагіного шоку. Прийнято рішення про оперативне втручання в ургентному порядку за життєвими показами.

Хворій виконано оперативне втручання: Релапаратомія. Ушивання множинних розривів печінки. Тампонада печінки методом damage-control (˃10 см). Дренування черевної порожнини.

В ході операції на висоті кровотечі при ревізії правої підреберної ділянки та видаленні гематоми SII - SIII  лівої частки печінки та SV, SVII, SVIII правої частки печінки на фоні масивної інфузійно-трансфузійної терпії та в/в інфузії вазопресорів (норадреналін) відмічалося зниження АТ до 50/30 мм рт. ст., збільшення ЧСС до 150/хв., зниження сатурації крові до 92% при ШВЛ з Fi O2 60%.

Враховуючи величину крововтрати (10 л), що перевищує 3,6% від маси тіла та складає понад 1 ОЦК (> 70 мл/кг) та розвиток геморагічного шоку ІV ступеня загальний об’єм інфузійно-трансфузійної терапії склав 15600 мл, що перевищило об’єм крововтрати в 1,56 рази. Компонентність інфузійно-трансфузійної терапії: кристалоїдні розчини (розчин натрію хлориду 0,9% – 3600 мл, стерофундин – 1500 мл), колоїдні розчини (волютенз – 1000 мл, одногрупна свіжозамороженна плазма (СЗП) – 4140 мл, одногрупна еритроцитарна маса – 5360 мл; співвідношення СЗП та еритроцитаної маси 1 : 1,2).

Враховуючи величину крововтрати, необхідність переливання великого об’єму СЗП (до 30 мл/кг) та ризик розвитку пов’язаного з масивною трансфузією гострого ушкодження легень (TRALI-синдрому), було в/в введено концентрат протромбінового комплексу (Октаплекс) дозою 2000 МО.

Через 5 хв. після забезпечення хірургічного гемостазу інфузійно-трансфузійна терапія сприяла стабілізації гемодинаміки, про що свідчить підвищення АТ до 120/80 мм рт. ст., зниження тахікардії до 110/хв. та наявність діурезу (з часу поступлення до часу завершення операції – 450 мл після стимуляції фуросемідом).

На завершальному етапі оперативного втручання на фоні проведення інфузійно-трансфузійної терапії відмічалася стабілізація гемодинаміки з досягненням цільових показників протишокової інфузійно-трансфузійної терапії, що супроводжувалося зменшенням й послідуючим припиненням інфузії вазопресорів та подальшим розвитком тенденції до артеріальної гіпертензії. Враховуючи можливість розвитку рецидиву кровотечі, з метою контролю АТ  призначено урапідил та забезпечено утримання АТ на рівні 110-120/70 мм рт. ст. Рецедиву кровотечі з розривів печінки не розвинулося.

По завершенню операції продовжувалася респіраторна підтримка (штучна вентиляція легень – ШВЛ з FiO2 60% та ПТКВ 5 см вод. ст.), інфузійна, гемостатична, антибактеріальна, знеболююча терапія, переливання препаратів крові із замісною метою, лікування коагулопатії.

Під час спостереження хворої в умовах операційної відмічено покращення стану, гемодинаміка стабільна, АТ 120/80 мм рт. ст., зберігалася тахікардія до 120/хв., сатурація крові 99%. Спостерігалося відновлення свідомості. Лабораторно в крові відмічалося наростання лейкоцитозу з  16,8 до 20,4 Г/л з вираженим зсувом вліво у лейкоцитарній формулі до паличкоядерних нейтрофілів (31%), зниження загального білка (43 г/л), збільшення активності АлТ крові (2,5 ммоль/).

Вказані клініко-лабораторні зміни свідчать про розвиток у хворої синдрому поліорганної недостатності (СПОН) з ведучим синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, що виник внаслідок масивної  внутрішньочеревної кровотечі та мав як клінічні, так і лабораторні прояви: значно підвищена кровоточивість тканин, кровоточивість з місць ін’єкцій, виділення геморагічного вмісту по дренажам, зниження рівня тромбоцитів до 70 Т/л, показників протромбінового індексу – ПТІ до 23%, зниження вмісту фібриногену (2 г/л). Показник органної дисфункції за шкалою SOFA – 4 бали [14].

В зв’язку з розвитком ДВЗ-синдрому інтенсивна терапія була доповнена  введенням препаратів, котрі забезпечують підвищення коагуляційного потенціалу крові: транексамова кислота дозою 1000 мг, кріопреципітат дозою 10 доз, новосевен сумарною дозою 19 мг, кальцію хлорид, що сприяло припиненню прогресування гіпокоагуляції.

Через 14 годин з моменту завершення оперативного втручання пацієнтка була переведена з операційної гінекологічного відділення у ВАІТ. На час переводу у ВАІТ: стан клінічно стабільний, притомна, гемодинаміка стабільна, дихання апаратне, ознак ДВЗ-синдрому немає.

На наступну добу, враховуючи стабільний клінічний стан жінки, відновлення свідомості, наявність спонтанного адекватного дихання, сатурація крові 97% без інсуфляції кисню, частоту  дихання 16-18/хв., АТ 110/70 мм рт. ст., достатній діурез, відновлення кисневотранспортної функції крові (гемоглобін крові  – 105 г/л), проведена екстубація трахеї.

Для подальшого лікування було прийнято рішення про транспортування жінки до Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

Заключний клінічний діагноз: Множинні спонтанні розриви печінки з розчавленням тканин печінки, множинні гематоми печінки неясної етіології у жінки у післяпологовому періоді (Кесарський розтин в нижньому сегменті). ІV передчасні пологи у 31–32 тижні. Гемоперитонеум. Профузна внутрішньочеревна кровотеча. Геморагічний шок ІV ст. СПОН. ДВЗ-синдром. Респіраторний дистрес-синдром І ст. Гепатоцелюлярна недостатність. Анемія легкого ступеня.

У пацієнтки з приводу повторної внутрішньочеревної кровотечі здійснені релапаратомії з ушиванням розривів печінки, тампонадою печінки методом damage-control та дренуванням черевної порожнини. Під час оперативного втручання виконана резекція правої частки печінки, поставлено питання про трансплантацію печінки. У пацієнтки прогресує гостре пошкодження печінки до декомпенсованої недостатності, пацієнтка померла на фоні явищ дихальної, серцево-судинної, печінкової недостатності.

При гістологічному дослідженні мікропрепаратів виявлено наступні зміни: Ділянка тканини печінки з вираженою зернистою дистрофією гепатоцитів, звуженням міжбалкових просторів з наявністю порожнин без епітеліальної та ендотеліальної вистілки, поодинока поліморфноклітинна, з наявністю сегментоядерних нейтрофілів, запальна інфільтрація в підкапсулярній та перипортальних ділянках. Вказана морфологічна картина вірогіно обумовлена пеліозом печінки («пурпурова» печінка).

Обговорення

Представлений випадок цікавий тим, що враховуючи нестабільність гемодинаміки, хворій була проведена інтенсивна протишокова терапія, пошук джерела та зупинка кровотечі в умовах операційної, визначення показань до виконання тактики „damage-control”, корекція пошкоджень та їх ускладнень. За даними літератури, використання принципів операцій типу “damage-control” та тимчасової тампонади черевної порожнини в комплексі реанімаційних заходів перед та під час виконання хірургічних втручань дає позитивні результати, дозволяє вважати їх найбільш необхідними у цієї категорії хворих і знизити летальність в 1,6 рази [1].

За допомогою сучасних препаратів, котрі забезпечують підвищення коагуляційного потенціалу крові (транексамова кислота, октаплекс, новосевен) у пацієнтки вдалося скоригувати ДВЗ-синдром та добитися припинення прогресування гіпокоагуляції, однак, впродовж трьох діб розвинулися прогресуюче гостре пошкодження печінки, що і посприяло смерті пацієнтки.

Випадки спонтанних розривів печінки не є поодинокими. Відомо декілька причин спонтанного печінкового гемоперитонеуму, серед яких: антикоагулянтна терапія, пухлини печінки (карцинома, метастази, аденома, ангіома, фокальна вузлова гіперплазія, пеліоз печінки) [3]. До більш рідких причин відносять абсцеси, паразитарні та непаразитарні кісти печінки, амілоїдоз, прееклампсія та HELLP синдром [3].

Не зважаючи на досить обмежені дані щодо випадків спонтанного розриву печінки у вагітних, аналіз 35 випадків показав, що в переважній більшості з них розрив печінки поєднувався з гіпертензивними розладами  з частотою виживаності 82% серед жінок, котрим тампонували розриви, та 25% – серед жінок після лобектомії. Окремо відмічається тенденція щодо покращення стану та позитивного прогнозу після розродження таких пацієнток [13]. P. Vigil-De Gracia, L. Ortega-Paz (2012) на основі аналізу 180 випадків гематоми або розриву печінки у вагітних презентували дані про те, що причиною в 92,8% випадках гематоми/розриву печінки був HELLP-синдром. Автори наводять дані про зниження материнської смертності при сполученні цих патологій з 22.2% до 16,4% та відсутність істотних змін в рівнях перинатальної смертності, котра залишається на рівні 30,7% впродовж останніх двох десятиріч [15].

Водночас, існують непоодинокі статті, в яких наводяться випадки спонтанного розриву печінки у вагітних жінок без ознак прееклампсії та HELLP синдрому. Так, у статті M.L. Schwartz, J.M. Lien (1997) повідомляється про подібний випадок з летальним наслідком у жінки в третьому триместрі вагітності [11]. При цьому автори підкреслюють, що не зважаючи на той факт, що з 1982 року саме HELLP-синдрому атрибутується як можлива провідна причина гематоми/розриву печінки, тим не менш, представлений ними та деякими іншими дослідниками клінічні випадки не можливо пояснити розвитком важкої прееклампсії. У вже цитованому вище дослідженні з 180 випадків гематоми/розриву печінки HELLP синдром мав місце лише у 6,7% вагітних [15].

В нашому випадку вірогідною причиною гематом та розривів печінки є пеліоз печінки (Peliosis hepatis), котрий являє собою найчастіше безсимптомно протікаюче захворювання, котрий характеризується гіперплазією печінкової паренхіми та утворенням множинних заповнених кров’ю кістозних порожнин. Це захворювання виникає в будь-якому віці, однаково часто у осіб обох статей. Є дані про те, що пеліоз печінки зустрічається у жінок, які тривалий час вживають пероральні контрацептиви. Перші статті, в якіх наводиться цей діагноз у вагітних, з’являються наприкінці 90-х років [8]. H. Omori et al. (2004) опублікували відомості про вдалий випадок суперселективної емболізації печінкової артерії у 31 річної жінки. Також підкреслюється, що декларовані фактори ризику пеліозу, зокрема, терапія стероїдами, в цьому випадку були відсутні [10].

У нещодавно опублікованій з цього питання роботі, S. Cimbanassi et al. (2015) наводять випадок розриву печінки у першовагітної в терміні 27 тижнів, котра була госпіталізована з приводу спонтанного гемоперитонеуму.  Основною причиною цього ускладнення автори вважають призначення статевих стероїдів в програмі екстракорпорального запліднення [12]. Останнє повинно акцентувати увагу на тенденцію підвищення ризику подібних ускладнень, як наслідку збільшення частоти індукованої вагітності з розвитком репродуктивних технологій.

Висновки

  1. У жінок з гострим абдомінальним болем в останньому триместрі вагітності або в післяпологовому періоді, особливо при наявності прееклампсії/еклампсії та/або HELLP синдрому, в аспекті диференціальної діагностики повинен розглядатися діагноз субкапсулярної гематоми печінки.
  2. Лікування пацієнтів з розривом підкапсулярних гематом та печінки, що супроводжуються розвитком масивної внутрішньочеревної кровотечі та шоку, вимагає широких можливостей лабораторної та інструментальної діагностики, залучення висококваліфікованого медичного персоналу, проведення інтенсивної протишокової терапії, визначення показань до виконання тактики «damage-control», корекції органних/поліорганних дисфункцій, зокрема, коагулопатії із використанням сучасних препаратів, котрі забезпечують підвищення коагуляційного потенціалу крові.

Стаття подана до друку в журнал «Медицина неотложных состояний»

Список літератури знаходиться в редакції


Послеоперационный респираторный дистресс

2015-11-20. Автор: Svetlana Rutter, DEAA, FRCA Consultant Anaesthetist Honorary Senior Lecturer Nuffield Department of Anaesthetics Oxford, UK

Послеоперационные дыхательные расстройства

Повний текст: Послеоперационный респираторный дистресс

 


Обзор обновлённый рекомендаций American Heart Association по СЛР и неотложной помощи при сердечно-сосудистых заболеваниях от 2015 г.

2015-11-09. Автор: American Heart Association

Читати далі


TRALI Минимизация риска

2015-11-09. Автор: Е. М. Шифман

Острое посттрансфузионное повреждение легких
TRANSFUSION RELATED ACUTE LUNG INJURY

Повний текст: TRALI Минимизация риска


Клінічний протокол травма грудного та поперекового відділів хребта та спинного мозку

2015-11-07. Автор: МОЗ

 

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із травмою грудного та поперекового відділів хребта та спинного мозку

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.06.2008 № 317

 

Повний текст: Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із травмою грудного та поперекового відділів хребта та спинного мозку


Клінічний протокол травма шийного відділу хребта та спинного мозку

2015-11-07. Автор: МОЗ

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із травмою шийного відділу хребта та спинного мозку

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.06.2008 No 317

Повний текст: Клінічний протокол травма шийного відділу хребта та спинного мозку


Протоколи за спеціальністю Нейрохірургія

2015-11-07. Автор: МОЗ

Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нейрохірургія"

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ)

Наказ № 245 від 25.04.2006

Повний текст: Протоколи за спеціальністю Нейрохірургія


ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ. АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ

2015-11-07. Автор: МОЗ

ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ. АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.

Повний текст: ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ. АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ


КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ (ВНУТРІШНЬОМОЗКОВА ГЕМАТОМА, АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ)

2015-11-07. Автор: МОЗ

УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ , ПЕРВИННОЇ , ВТОРИННОЇ ( СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ), ТРЕТИННОЇ ( ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ.

ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ (ВНУТРІШНЬОМОЗКОВА ГЕМАТОМА , АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ)

Повний текст: КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ (ВНУТРІШНЬОМОЗКОВА ГЕМАТОМА, АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ)

 


Основанная на доказательствах тактика ведения при послеродовых кровотечениях

2015-10-28. Автор: Совместная инициатива Института материнского и перинатального здоровья Оксфорда и Женевской организации медицинского образования и исследований

Акушерские кровотечения – это одна из наиболее важных причин материнской смертности как в развитых, так и в развивающихся странах

Повний текст: Основанная на доказательствах тактика ведения при послеродовых кровотечениях


Вінницький навчально-інноваційний центр післядипломної медичної освіти з використанням симуляційних технологій

2015-10-28. Автор: http://medsim.com.ua/uk/

В червні 2013 року на базі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова було створено перший на території України симуляційний ценр з найсучаснішим обладнанням. В навчанні використовуються такі методики, як моделювання різного рівня складності, гібридна симуляція, «стандартизований пацієнт» та ін. Центр координує свою роботу з провідними у світі центрами симуляційних технологій навчання і по праву претендує на статус базового для підвищення навичок, кваліфікації та перепідготовки лікарів з усіх регіонів України. 

Центр являється мультидисциплінарним, багатопрофільним (акушерство, анестезіологія та неонатологія) та високотехнологічним закладом, метою якого є високоякісна професійна підготовка фахівців різних галузей згідно із вимогами практичної охорони здоров’я.

Більше інформації, в тому числі цікаві статті на сайті Вінницького стимуляційного центру: http://medsim.com.ua/uk/

 

Вінницький навчально-інноваційний центр післядипломної медичної освіти з використанням симуляційних технологій


ЛЮДИ ТА МАНЕКЕНИ. Симуляційне навчання

2015-10-28. Автор: Дмитро Коньков, Григорій Наумовець, Наталія Рябцева

Безпека пацієнта – чи не найважливіший компонент якості медичної допомоги. Водночас, тільки у США, за недавніми оцінками, лікарські помилки щорічно призводять до загибелі понад 200 тисяч людей і завдають серйозної шкоди здоров’ю ще в 10–20 разів більшої кількості пацієнтів.

Зменшенню кількості лікарських помилок сприяють різні фактори. Серед них — нові підходи до медичної освіти, які дозволяють медичному персоналу вчитися та практикуватися і на чужих помилках, і на власних, не ризикуючи при цьому життям і здоров’ям пацієнтів. Саме таким підходом є симуляційне навчання..

Останнім часом інтерес до симуляційного медичного навчання в Україні значно зростає. З’являється обладнання, відкриваються нові навчальні центри. Щоб повною мірою використати потенціал симуляційного навчання, важливо дотримуватися ефективної методології, налагодити співпрацю між симуляційними центрами та належну підготовку викладачів, здатних організувати навчальний процес з урахуванням сучасного європейського досвіду.

Повний текст: ЛЮДИ ТА МАНЕКЕНИ. Симуляційне навчання


Симуляционный тренинг: Обучение, внедрение и работа в команде. Презентация Винницкого стимуляционного центра (Винница, 2014-2015 гг.)

2015-10-28. Автор: Наталия Титаренко

 

Повний текст: Симуляционный тренинг: Обучение, внедрение и работа в команде. Презентация Винницкого стимуляционного центра (Винница, 2014-2015 гг.)

 


Інформація про проведення тренінгів стимуляційного центру Вінницькій області для лікарів анестезіологів

2015-10-28. Автор: http://medsim.com.ua/uk/


Рекомендации ВОЗ по профилактике и лечению послеродового кровотечения

2015-10-28. Автор: ВОЗ

Послеродовое кровотечение (ПРК) обычно определяется как потеря минимум 500 мл крови в течение 24 часов после родов. ПРК является основной причиной смертности родильниц в странах с низким уровнем дохода и первоочередной причиной почти четверти всех случаев материнской смертности в мире. Большинство летальных исходов, обусловленных ПРК, происходят в течение первых 24 часов после родов; большинства из них можно избежать за счет профилактического применения утеротоников в третьем периоде родов и правильного ведения родов.

Повышение качества медицинской помощи женщинам в родах для профилактики и лечения ПРК — важнейший шаг к достижению целей развития, сформулированных в «Декларации тысячелетия» ООН. Таким образом, основная цель данного руководства состоит в том, чтобы сформировать базу для выработки стратегической политики и создания программ, необходимых для стабильного внедрения эффективных процедур, позволяющих снизить бремя ПРК по всему миру.

На основе 22 современных систематических обзоров для каждой из предыдущих рекомендаций ВОЗ в отношении ПРК (от 2007 и 2009 гг.) и для всех новых вопросов были экспертами ВОЗ подготовлены профили доказательств.

Техническая консультация ВОЗ утвердила 32 рекомендации. Для каждой рекомендации качество доказательств было оценено как «крайне низкое», «низкое», «среднее» или «высокое».


Периоперационное ведение женщин с преэклампсией (обзор литературы)

2015-10-28. Автор: Карпенко Т.В., Смирнова Т.Л.

Оперативное родоразрешение – радикальный и единственный метод лечения преэклампсии. При тяжелых формах гестозов повышается потенциал свертывания крови, появляются признаки ДВС-синдрома. Необходимо проведение гемостазиологических исследований, переливание свежезамороженной плазмы для профилактики коагулопатического кровотечения. Интенсивная терапия преэклампсии включает коррекцию гиповолемии, снятие периферического артериолоспазма, регуляцию белкового и водно-солевого обменов, улучшение микроциркуляции и маточно-плацентарного кровообращения, почечного кровотока, продолжительную внутривенную инфузию магния сульфата.

Повний текст: Периоперационное ведение женщин с преэклампсией (обзор литературы)


Нарушения гемостаза и массивные послеродовые кровотечения

2015-10-28. Автор: : Макацария А.Д., Бицадзе В.О., Мищенко А.Л.

Послеродовые кровотечения играют ведущую роль среди причин материнской смертности. Определение, основанное на оценке гемодинамических параметров, не позволяет полноценно оценить тяжесть состояния, так как физиологическая гиперволемия во время беременности часто позволяет компенсировать гемодинамические показатели. Патологическими последствиями геморрагического шока вследствие массивного ПРК являются тканевая гипоксия, ацидоз, высвобождение провоспалительных цитокинов и молниеносное развитие синдрома системного воспалительного ответа, ДВС-синдрома, вызывающего системные микрососудистые тромбозы и гипоперфузию органов. фТолько комплексное лечение, включающее сочетание инфузионной, кровезаместительной терапии и хирургической остановки кровотечения, может принести успех терапии. Однако основным методом борьбы с массивными акушерскими кровотечениями является их профилактика, которая зависит от выявления формы и степени нарушений системы гемостаза, а также от понимания патофизиологической взаимосвязи между патогенезом нарушений системы гемостаза и возникающими осложнениями.

Повний текст: Нарушения гемостаза и массивные послеродовые кровотечения

 


HELLP-СИНДРОМ

2015-10-28. Автор: Макацария А.Д., Бицадзе В.О., Хизроева Д.Х.

HELLP-синдром среди беременных с гестозами встречается, по обобщенным данным мировой литературы, в 20-20% случаев и характеризуется высокой материнской и перинатальной смертностью. HELLP¬синдром обычно развивается в III триместре беременности, как правило, при сроке 35 нед., также может возникнуть после родов на фоне нормального течения беременности. Патофизиология синдрома остается до конца неизученной. На сегодняшний день считается, что ключевым этапом формирования HELLP-синдрома является эндотелиальная дисфункция. В результате повреждения эндотелия и активации воспалительного ответа происходит активация процессов свертывания крови, что приводит к развитию коагулопатии, усилению потребления тромбоцитов, формированию тромбоцитарно­фибриновых микротромбов. Возможно, углубление знаний о патогенезе HELLP-синдрома, развитие представлений об осложнении беременности, как о крайнем проявлении системного ответа на воспаления, приводящем к развитию мультиорганной дисфункции, позволит разработать эффективные способы профилактики и интенсивной терапии этого угрожающего состояния.

Повний текст: HELLP-СИНДРОМ

 


Влияние объема преинфузии на состояние гемодинамики при проведении спинномозговой анестезии для обезболивания операции кесарева сечения

2015-10-28. Автор: Падалко А.А. - Киевский областной центр охраны здоровья матери и ребенка; Жежер А.А. - Кафедра анестезиологии и интенсивной терапии НМАПО имени П.Л. Шупика, г. Киев

В статье представлен ретроспективный анализ проводимых объемов преинфузии и их эффективности в профилактике возникновения артериальной гипотензии при проведении спинномозговой анестезии во время кесарева сечения.

Преинфузия при спинномозговой анестезии во время операции кесарева сечения полностью не снижает риск возникновения артериальной гипотензии. Более эффективной в плане профилактики развития артериальной гипотензии при операции кесарева сечения, проводившегося под спинномозговой анестезией, является преинфузия в объеме до 5 мл/кг кристаллоидных растворов, введенных за 10–20 минут до пункции субарахноидального пространства. Увеличение объема преинфузии способствует повышению частоты возникновения и тяжести артериальной гипотензии во время спинномозговой анестезии при операции кесарева сечения. Полученные результаты дают возможность пересмотреть существующие методические рекомендации, направленные на уменьшение частоты артериальной гипотензии во время спинномозговой анестезии при операции кесарева сечения.

Повний текст: Влияние объема преинфузии на состояние гемодинамики при проведении спинномозговой анестезии для обезболивания операции кесарева сечения

 


Ключове питання замісної терапії акушерських кровотеч — фібриноген

2015-10-28. Автор: Гончаренко Д.О. — КЗ КОР «Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини»; Жежер А.О., Колівошко А.М. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

У статті на підставі ретроспективного аналізу історій пологів жінок, які перенесли різні за тяжкістю акушерські кровотечі, вивчається рівень фібриногену у строк пологів, а також на першу добу після кровотечі. З огляду на рівні фібриногену проводиться оцінка ефективності інфузійно-трансфузійної замісної терапії, аналізується частота виникнення показань до призначення препаратів, що містять фібриноген (кріопреципітат, концентрат фібриногену).

Нормальний рівень фібриногену у вагітних під час пологів становить 6,53 ± 0,27 г/л. У більшості випадків замісна терапія свіжозамороженою плазмою у відповідних дозах є ефективною для підтримання безпечного рівня фібриногену і забезпечує стабільний гемостаз у породіль, які перенесли кровотечу. Немає необхідності рутинного використання кріопреципітату або концентрату фібриногену в структурі терапії масивної післяпологової кровотечі в акушерстві за умови своєчасного застосування свіжозамороженої плазми в адекватній дозі.

Повний текст: Ключове питання замісної терапії акушерських кровотеч — фібриноген

 


Патофизиологические аспекты инсультов у беременных

2015-10-28. Автор: C. C. Beal, M. A. Faucher.

В течение последних десятилетий наблюдается рост частоты

инсультов у беременных. Предлагаем вашему вниманию обзор статьи 

Claudia C. Beal, Mary Ann Faucher, ведущих  специалистов университета       

Бэйлора (Даллас,  штат Техас, США), касательно современного  взгляда 

на проблему связанных с беременностью инсультов (1).

Повний текст: Патофизиологические аспекты инсультов у беременных

 


Диагностика острой головной боли у беременных. Госпитальное исследование

2015-10-28. Автор: Matthew S. Robbins, Constantine Farmakidis, Ashlesha K. Dayal, and Richard B. Lipton

Цель исследования – охарактеризовать демографические и клинические особенности острой головной боли у беременных женщин, а также определить клинические особенности вторичной головной боли.

Методы. Было проведено пятилетнее одноцентровое ретроспективное исследование беременных женщин с головной болью, нуждающихся в неотложной помощи и консультации невролога. 

Результаты. В исследовании приняло участие 140 женщин, средний возраст 29 ±  6,4 лет, 56,4% которых находились на третьем триместре беременности. Диагнозы были разделены на первичную (65%) и вторичную (35%) головную боль. Наиболее частой причиной первичной головной боли была мигрень (91,2%), а вторичную головную боль чаще всего провоцировали артериальные гипертензия (51%). Группы были схожи по демографическим особенностям, гестационному возрасту и особенностям головной боли. При одномерном анализе было выявлено, что вторичная головная боль была связана с отсутствием сообщений о краниалгии в анамнезе (36,7% против 13,2%, р = 0,0012), с судорогами (12,2% против 0,0%, р = 0,0015), повышением артериального давления (55,1% против 8,8%, р <0,0001), лихорадкой (8,2% против 0,0%, p = 0,014) и аномалиями, обнаруженными при неврологическом обследовании (34,7% против 16,5%, р = 0,014). При построении многомерной логистической регрессии повышенное артериальное давление (отношение шансов [ОШ] 17,0; 95% доверительный интервал [ДИ] 4,2 – 56,0) и отсутствие сообщений о краниалгии в анамнезе (ОШ 4,9; 95% ДИ 1,7 – 14,5) имели сильную связь со вторичной головной болью, в то время как психиатрическая комрбидность (ОШ 0,13; 95% ДИ 0,021 – 0,78) и фонофобия (ОШ 0,29; 95% ДИ 0,09 – 0,91) характеризовались слабой связью со вторичной головной болью.

Выводы. среди беременных женщин, получающих консультацию невролога в условиях стационара, боле 1/3 имеют вторичную головную боль. При отсутствии в анамнезе данных о головной боли, а также наличие судорожных приступов, гипертензии или лихорадки должны повышать диагностическую бдительность врача. 

Повний текст (платний доступ): Диагностика острой головной боли у беременных. Госпитальное исследование


Вибір дози гіпербаричного бупівакаїну (Лонгокаїн® Хеві) для запобігання артеріальній гіпотензії при спінальній анестезії у вагітних із підвищеною масою тіла

2015-10-28. Автор: Ткаченко Р.О. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ; Гріжимальський Є.В. — Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини; Петриченко В.В. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П

У роботі розглядається питання анестезіологічного забезпечення кесарева розтину з використанням регіонарної анестезії. Наведені дані дослідження з розробки методики підбору доз препарату Лонгокаїн® Хеві для спінальної анестезії при операції кесарева розтину для профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки в пацієнток із підвищеною масою тіла.
Застосування запропонованої нами схеми коригування дози гіпербаричного бупівакаїну у вагітних із підвищеною масою тіла супроводжується зменшенням частоти розвитку артеріальної гіпотензії на 28,4 % і, як наслідок, вірогідно меншими проявами порушень центральної і периферичної гемодинаміки.

Вітчизняний анестетик Лонгокаїн® Хеві є надійним та безпечним для виконання спінальної анестезії в акушерстві.

Повний текст: Вибір дози гіпербаричного бупівакаїну (Лонгокаїн® Хеві) для запобігання артеріальній гіпотензії при спінальній анестезії у вагітних із підвищеною масою тіла

 


Анестезіологічне забезпечення операції кесарева розтину

2015-10-28. Автор: Підгірний Я.М. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

У цій лекції висвітлені питання анестезіологічного забезпечення операції кесарева розтину. Також наведені класифікація рівнів невідкладності згідно з клінічним протоколом акушерської допомоги «Кесарів розтин» і суперечливі питання. Описані передопераційна підготовка вагітних при екстрених і планових операціях і моніторинг роділлі та новонародженого. Через відмінності, знайдені в протоколах із профілактики аспірації в різних клініках, у статті висвітлено і це ускладнення. Розглядаються аспекти невдалої пре- та інтраопераційної блокади. Також описані фармакокінетика й фармакодинаміка місцевих анестетиків, опіоїдів та ад’ювантів при регіональній анестезії. Особливий акцент робиться на протоколах складної інтубації й екстубації.

Повний текст: Анестезіологічне забезпечення операції кесарева розтину

 


Регіонарне знеболювання пологів

2015-10-28. Автор: Мехедко В.В. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

У лекції описані механізми виникнення та проведення болю під час пологів та методи регіонарної анестезії для купірування болю в пологах. Також описані методики проведення спінальної, епідуральної та каудальної аналгезії. Вказані показання, протипоказання та основні ускладнення даних методів знеболювання. Запропонований диференціальний підхід для застосування кожного методу аналгезії.

У сучасному акушерстві регіонарна аналгезія відіграє провідну роль для проведення знеболювання пологів та оперативних втручань.

Важливо пам’ятати, що регіонарні методи знеболювання є потужним інструментом, який при неправильному чи некваліфікованому виконанні може призвести до тяжких артифіціальних ускладнень.

Для профілактики можливих ускладнень необхідно чітко дотримуватись техніки проведення маніпуляцій, враховувати протипоказання до даних маніпуляцій.

Повний текст: Регіонарне знеболювання пологів

 


Обезболивание родов с перинатальных позиций

2015-10-28. Автор: Упрямова Е.Ю., Новикова С.В., Головин А.А., Чечнева М.А., Бочарова И.И.

Одним из устоявшихся положений является представление об эпидуральной аналгезии (ЭА) как о методе выбора обезболивания родов с перинатальных позиций, что отражено во всех акушерских руководствах. Но практика показывает, что не всегда данный постулат правомерен. С этим чаще встречаются акушеры, работающие в перинатальных центрах, куда направляются беременные женщины высокого перинатального риска, а именно с фетоплацентарной недостаточностью (ФПН). Высокому перинатальному риску сопутствует более высокая частота кесарева сечения, что улучшает перинатальные показатели лишь до определенной степени. Практическая ограниченность резервов для снижения перинатальной смертности и младенческой заболеваемости заставляет внимательнее отнестись к анестезиологическому пособию как к фактору, непосредственно оказывающему влияние на исход родов.
При оперативном родоразрешении беременных с ФПН изменения параметров КОС и газового состава крови у плодов находятся в зависимости от вида анестезиологического пособия.
Многокомпонентная общая анестезия с ИВЛ при операции кесарева сечения у женщин с ФПН не оказывает неблагоприятного влияния на метаболизм у плода. Вопрос применения регионарного обезболивания при ФПН требует обсуждения в связи с неоднозначной реакцией плода с гипоксией на введение анестетика.
По результатам проведенных исследований разработан алгоритм выбора анестезиологического обеспечения родов при ФПН. При наличии у плода СЗРП без хронической гипоксии как при самопроизвольных родах, так и при операции кесарева сечения может быть применен любой вид обезболивания. При наличии хронической внутриутробной гипоксии плода самопроизвольные роды следует проводить под медикаментозным обезболиванием, а кесарево сечение – под многокомпонентной общей анестезией с ИВЛ.

Повний текст: Обезболивание родов с перинатальных позиций

 


К вопросу о методах обезболивания у беременных с экстрагенитальными заболеваниями

2015-10-28. Автор: Упрямова Е.Ю., Головин А.А., Новикова С.В., Цивцивадзе Е.Б., Ефанов А.А.

За последние десятилетия в связи с изменением общей экономической и социальной ситуации в стране наметилась тенденция к увеличению числа рожениц с экстрагенитальной патологией, прежде всего метаболическими нарушениями (сахарный диабет – СД) и сердечно-сосудистыми заболеваниями. Высокая потребность в оперативном родоразрешении у этого контингента женщин побуждает к поиску рациональных и безопасных для матери и плода методов анестезиологического пособия. Среди экстрагенитальных заболеваний особое место занимают болезни сердца и сосудов. В структуре материнской смертности данным заболеваниям принадлежит третье место, они уступают его кровотечениям и преэклампсии.

Длительная эпидуральная анестезия/аналгезия является методом выбора при родоразрешении женщин с метаболическими нарушениями (СД) и сердечно-сосудистыми заболеваниями.

Использование длительной эпидуральной блокады, малотоксичных местных анестетиков обеспечивает гемодинамическую, метаболическую стабильность на протяжении всего периода самопроизвольных родов и кесарева сечения, а также снижение числа осложнений в раннем послеродовом периоде.

Повний текст: К вопросу о методах обезболивания у беременных с экстрагенитальными заболеваниями

 


Какой препарат лучше для снижения риска аспирационной пневмонии при касеревом сечении: результаты Кокрановского систематического обзора

2015-10-28. Автор: Упорядник: Титаренко Н.В.

Вопрос об выборе медикации для снижения риска аспирационной пневмонии при касеревом сечении рассматривают авторы Кокрановского систематического обзора, представленного в 2014 году (1).

Аспирационный пневмонит развивается в результате попадания желудочного содержимого в дыхательные пути. Количество случаев в практике акушерской анестезии снзилась, в основном в связи с улучшением методов анестезии и более широкого использования региональной анестезии при операции кесарева сечения. Однако, аспирационный пневмонит все ещеявляется  причиной материнской заболеваемости и смертности, в связи с чем важно использовать эффективные меры профилактики. Целью  данного обзора было проанализировать или вмешательства, произведенные до кесарева сечения, снижают риск аспирационной пневмонии у женщин с неосложненной беременностью. Авторы Кокрановского систематического обзора осуществили поиск в базах данных Cochrane Pregnancy и Childbirth Group's Trials Register (30 April 2013). В обзор были включены только рандомизированные контролируемые исследования (РКИ). Критериям включения удовлетворяли 32 РКИ, из них в обзор было включено только 22 (данные 2658 пациенток). Всем женщинам, включенныем в исследования, было выполнено кесарево сечение под общей анестезией.

Применение антацидов, антагонистов H2-рецепторов или антагонистов протонной помпы сопровождалось значительным снижением риска внутрижелудочного рН < 2,5, по сравнению с отсутствием лечения или плацебо (соответствено: отношение рисков (RR) 0,17, 95% доверительный интервал (СІ) 0,09-0,32, 2 исследования, 108 женщин; RR 0,09, 95% СІ 0,05-0,18, 2 исследования, 170 женщин; RR 0,26, 95% СІ 0,14- 0.46, 1 исследование, 80 женщин). Использование антагонистов H2-рецепторов асоциировалось с уменьшенным риском внутрижелудочного рН<2,5 в момент интубации, по сравнению с антагонистами протонной помпы (RR 0,39, 95% ДИ 0,16 до 0,97, 1 исследование, 120 женщин), но по сравнению с антацидами выводы были неясны. Комбинированное использование антацидов и антагонистов H2-рецепторов было связано со значительным снижением риска внутрижелудочного рН < 2,5 при интубации, по сравнению с плацебо (RR 0,02, 95% СІ 0,00-0,15, 1 исследование, 89 женщин) или по сравнению с применением одних антацидов (RR 0,12, 95% СІ 0,02-0,92, 1 исследование, 119 женщин). Авторы обзора отмечают, что качество доказательств было низким, но результаты показывают, что комбинация антацидов с антагонистами Н2-рецепторов была более эффективной, в сравнении с отсутствием профилактических мероприятий, и превосходила монотерапию одними антацидами в предотвращении низкого рН желудка. Тем не менее, ни одно из исследований не оценивали потенциальные неблагоприятные последствия такой интервенции. Эти данные актуальны для всех женщин, перенесших кесарево сечение под общей анестезией.

 1. Paranjothy S, Griffiths JD, Broughton HK, et al. Interventions at caesarean section for reducing the risk of aspiration pneumonitis // Cochraine Database of Systematic Reviews. –  2014 Feb 5;2:CD004943.


Особливості діагностики та інтенсивної терапії сепсису в акушерстві

2015-10-25. Автор: Доктор медичних наук, професор Завідувач кафедри Підгірний Ярослав

Інфекційні  ускладнення продовжують  посідати  чільне  місце  у  структурі  акушерської  та гінекологічної  патології.  Більше  того,  має  тенденцію  до  зростаннячастота таких грізних ускладнень, як септичний шок.

Септичні ускладнення є однією з найбільш складних проблем теоретичної та практичної медицини.

Не дивлячись на досягнення у наданні акушерської та гінекологічної допомоги, сепсис залишається ведучою причиною материнської смертності поруч з кровотечами, тромбоемболією та еклампсією.

Повний текст: Особливості діагностики та інтенсивної терапії сепсису в акушерстві

 


Серцево-легенева реанімація у вагітних. Презентація Вінницького стимуляційного центру (Вінниця, 2014-2015 рр.)

2015-10-25. Автор: Н.В. Титаренко, к.м.н., головний спеціаліст "акушерська реанімація" Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації.

Проведення серцево-легеневої реанімації має певні, дуже значущі особливості у вагітних,  чому і присвячена дана лекція, котра базується на останніх рекомендаціях Європейської ради з реанімації 2010. Ця лекція використовується при навчанні курсантів на базі Вінницького стимуляційного центру (2014-2015 рр.) У лекції обговорюються Базові Реанімаційні Заходи (BLS), використання Автоматичного Зовнішнього Дефібрилятора (AED), алгоритми та особливості проведення серцево-легеневої реанімації у вагітних.

Повний текст: Серцево-легенева реанімація у вагітних. Презентація Вінницького стимуляційного центру (Вінниця, 2014-2015 рр.)

 


Невідкладна допомога при еклампсії. Профілактика еклампсії та важких форм гестозу. Тактика ведення пологів при еклампсії та її ускладненнях.

2015-10-25. Автор: Р.О. Ткаченко, д.м.н., професор, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м Київ

В лекції викладені класифікація та діагностичні критерії тяжкості пре еклампсії, обстеження, тактика ведення жінок з прееклампсією, перша допомога при розвитку приступу еклампсії,т ведення пологів при еклампсії та її ускладненнях.

Прееклампсія є тяжким ускладненням вагітності, і займає провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Повний текст: Невідкладна допомога при еклампсії. Профілактика еклампсії та важких форм гестозу. Тактика ведення пологів при еклампсії та її ускладненнях.

 


Прееклампсія / еклампсія: стандарт дій медичного персоналу. Доповідь на науково-практичній конференції Асоціації анестезіологів Вінницької області (Вінниця, 23 лютого 2015 р.)

2015-10-25. Автор: Н.В. Титаренко, к.м.н., головний спеціаліст "акушерська реанімація" Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації.

Прееклампсія є спровокованою вагітністю гіпертензією з одночасною протеінурією (> 0,3 г за 24 години) ± набряк, причому в патологічний процес може бути задіяним практично будь-який орган.

Тяжка прееклампсія підтверджується, якщо діастолічний АТ в двох випадках ≥ 110 мм рт. ст. або  якщо систолічний АТ в двох випадках  ≥ 170 мм рт. ст. та разом із значною протеінурією (по меншій мірі 1 г/л)

 

Повний текст: Прееклампсія / еклампсія: стандарт дій медичного персоналу.

 


Современная интенсивная терапия коагулопатической кровопотери в акушерской практике. Доклад на IV Британсько-Украинском симпозиуме «Анестезіологія та інтенсивна терапия: Уроки минулого та погляд у майбутнє» (Київ, 24-26 жовтня 2012 р.)

2015-10-25. Автор: Р.О. Ткаченко, д.м.н., професор, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м Київ

В структуре причин материнской смертности одно из первых мест занимают кровотечения как в мире в целом (25%), так и в Украине, в частности (26,8 % за 2008г.), в развитых странах-только-1,7%.

Повний текст: Современная интенсивная терапия коагулопатической кровопотери в акушерской практике.

 


Комплексная интенсивная терапия массивной коагулопатической кровопотери в акушерстве

2015-10-24. Автор: Р.А. Ткаченко, д.мед.н., профессор кафедры акушерства, гинекологии и репродуктологии НМАПО им. П.Л. Шупика

Геморрагический шок и его осложнения в акушерской практике устойчиво занимают ведущее место среди причин материнской смертности. Как правило, причиной его развития являются массивные маточные кровотечения, которые встречаются в 8-11% случаев от всех родов. Акушерские кровотечения являются одной из основных причин материнской смертности во всем мире, составляя в чистом виде 2025%, как конкурирующая причина – 42% и как фоновая – до 78% всех случав.

Особенностью акушерских кровотечений является их внезапность и массивность. Для массивных акушерских кровотечений характерны острый дефицит объема циркулирующей крови (ОЦК), нарушения сердечной деятельности, анемическая и циркуляторные формы гипоксии. Основные причины нарушений гемодинамики – дефицит ОЦК и несоответствие между ним и емкостью сосудистого русла. Возникающая на этом фоне тканевая гипоксия сопровождается нарушением окислительно-восстановительных процессов с преимущественным поражением центральной нервной системы, почек, печени; происходит нарушение водно-электролитного баланса, кислотно-щелочного состояния, гормональных соотношений и ферментативных процессов. При массивных кровотечениях быстро развивается порочный круг, который может привести к терминальному состоянию и летальному исходу.

Повний текст: Комплексная интенсивная терапия массивной коагулопатической кровопотери в акушерстве


Вибір методу знеболювання кесаревого розтину у роділь Вінницької області

2015-10-24. Автор: Г.В. Бевз, к.м.н., Н.В. Титаренко, к.м.н., Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

За останні десятиліття анестезіологічна практика щодо кесаревого розтину змінилася. У статті представлені актуальні дані про методи анестезіологічного забезпечення при кесаревому розтині в пологових стаціонарах та відділеннях м. Вінниці та Вінницької області. Встановлено, що у порівнянні з даними, 2004 року, значно розширилося використання нейроаксіальної анестезії при кесаревому розтині (р<0,05), на сьогодні найбільш часто використовується спинномозкова анестезія. Нейроаксіальна анестезія є найбільш частим (54,6%) методом знеболювання планового кесаревого розтину у Вінницькій області, у випадках ургентного оперативного розродження шляхом кесаревого розтину частота використання нейроаксіальної анестезії зменшується до 46,4%.

Повний текст: Вибір методу знеболювання кесаревого розтину у роділь Вінницької області

 


Рекомендации ВОЗ по профилактике и лечению преэклампсии и эклампсии

2015-10-24. Автор: ВОЗ

Оптимізація надання медичної допомоги з метою профілактики та лікування гіпертензивних порушень у жінок - це важливий крок на шляху до досягнення цілей, сформульованих у «Декларації тисячоліття» ООН. ВООЗ підготувала рекомендації, засновані на доказах, з метою поширення передових клінічних методик надання допомоги при прееклампсії та еклампсії.

Учасники технічної консультації ВООЗ затвердили в цілому 23 рекомендації. Для кожної рекомендації якість доказів була оцінена як «вкрай низька», «низька», «середня» або «висока». Зацікавлені сторони, котрі брали участь у роботі, відповідно до методології GRADE визначали силу чи слабкість цих рекомендацій з урахуванням якості доказів та інших факторів (включаючи цінності та уподобання зацікавлених сторін, вираженість ефекту, баланс позитивних і негативних ефектів, використання ресурсів і ступінь реалізованості кожної рекомендації).

Інформація про публікацію

Кількість сторінк: 48
Дата публікації: 2014 р.
Мова: англійська, російська
ISBN: 978 92 4 454833 2

  1. Рекомендации ВОЗ по профилактике и лечению преэклампсии и эклампсии
  2. Публикация на английском языке
  3. База данных на английском языке
  4. Профилактика и лечение преэклампсии и эклампсии


 Клінічні протоколи з акушерської допомоги

2015-10-24. Автор:  

 

Клінічний протокол з акушерської допомоги (Кесарів розтин), у додатку до наказу МОЗ України від 27.12.2011 за № 977

Використання клінічного протоколу в діяльності лікаря дозволить стандартизувати та уніфікувати діагностику, встановлення показань та протипоказань до виконання операції кесаревого розтину, надання анестезіологічної допомоги, техніки проведення оперативного втручання, ведення післяопераційного періоду та профілактики ускладнень, застосувати методики ведення з доведеною ефективністю, що знижують захворюваність і смертність пацієнта.

 

Повний текст: Клінічний протокол з акушерської допомоги (Кесарів розтин), у додатку до наказу МОЗ України від 27.12.2011 за № 977


 

Уніфікований клінічний протокол eкстреної медичної допомоги "Раптова серцева смерть". Наказ Міністерства охорони здоров’я від 15.01.2014 №34

Протокол призначений, в першу чергу, для лікарів та фельдшерів з медицини невідкладних станів, також може бути використаний лікарями та середнім медичним персоналом незалежно від спеціалізації та посади.

Мета протоколу: організація надання екстреної медичної допомоги пацієнтам у випадку раптової серцевої смерті, зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захворювання.

Повний текст: Уніфікований клінічний протокол eкстреної медичної допомоги "Раптова серцева смерть". Наказ Міністерства охорони здоров’я від 15.01.2014 №34


 

Клінічний протокол «Акушерські кровотечі», у додатку до наказу МОЗ України від 24.03.2014 № 205 «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676»

Акушерські кровотечі все ще залишаються однією з головних причин материнської захворюваності та смертності в усьому світі. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) в рамках завдання знизити материнську смертність на три чверті до 2015 року, вважає профілактику акушерських кровотеч та боротьбу з ними пріоритетним напрямком діяльності. Медико-організаційні технології даного Протоколу базуються на висновках  доказової медицини, рекомендаціях ВООЗ, міжнародному та вітчизняному досвіді. Протокол відображає державну політику, що проводиться в Україні в галузі охорони здоров'я з урахуванням існуючих законодавчих актів та є для медичних спеціалістів засобом підтримки надання високої якості спеціалізованої медичної допомоги  в родопомічних закладах усіх рівнів.

Повний текст: Клінічний протокол «Акушерські кровотечі», у додатку до наказу МОЗ України від 24.03.2014 № 205 «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676»


 

Наказ МОЗ від 07.11.2009 № 813 "Про затвердження Алгоритму надання медичної допомоги хворим на пандемічний грип, викликаний вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"

В наказі МОЗ від 07.11.2009 № 813 викладено алгоритм надання медичної допомоги хворим на пандемічний грип, викликаний вірусом (А H1/N1 Каліфорнія), показання до госпіталізації у разі грипоподібного захворювання, показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, принципи лікування, в тому числі лікування тяжкої пневмонії в умовах відділення інтенсивної терапії, показання до переводу на ШВЛ у хворих з тяжкою пневмонією, рекомендації щодо виявлення та допомоги вагітним жінкам з проявами ГРВЗ в умовах пандемічного грипу.

Повний текст: Наказ МОЗ від 07.11.2009 № 813 "Про затвердження Алгоритму надання медичної допомоги хворим на пандемічний грип, викликаний вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"


 

Наказ МОЗ України від 06.02.2015 № 51 "Про затвердження Порядку транспортування вагітних, роділь та породіль в Україні"

В наказі МОЗ від 06.02.2015 № 51 викладено порядок надання консультативної допомоги, перелік критичних станів пацієнток (вагітних, роділь та породіль), які підлягають терміновому консультуванню у консультативно-діагностичному центрі (КДЦ), показання до екстреного дистанційного консультування в КДЦ вагітних, роділь та породіль, алгоритм дій лікаря-консультанта КДЦ у разі консультування телефоном лікаря I та II рівнів перинатальної допомоги, основні функції закладу охорони здоров’я, який направляє пацієнтку, клінічні аспекти транспортування вагітних, роділь та породіль, основні функції медичного персоналу закладу охорони здоров’я, який приймає вагітну, роділлю та породіллю, дії персоналу виїзної акушерсько-гінекологічної бригади під час транспортування вагітної, роділлі та породіллі, дії персоналу виїзної акушерсько-гінекологічної бригади при погіршенні стану пацієнтки під час транспортування.

Повний текст: Наказ МОЗ України від 06.02.2015 № 51 "Про затвердження Порядку транспортування вагітних, роділь та породіль в Україні"


 

Стандарт дій медичного персоналу при наданні медичної допомоги при прееклампсії (еклампсії) Автори: Титаренко Н.В., Кукуруза І.Л., Коньков Д.Г., Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Цей стандарт дій медичного персоналу при наданні медичної допомоги при прееклампсії/еклампсії призначений для лікарів акушерів-гінеколонів, анестезіологів, середнього та молодшого медичного персоналу рододопоміжних закладів. Він являє собою алгоритм дій у разі прееклампсії/еклампсії.

Повний текст: Стандарт дій медичного персоналу при наданні медичної допомоги при прееклампсії (еклампсії) Автори: Титаренко Н.В., Кукуруза І.Л., Коньков Д.Г., Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


 


Матеріали 1-ї науково-практичної конферанції “Актуальні питання нутрітивного забезпечення в клінічній практиці”

2015-10-03. Автор: Гомон М.Л. Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова Курс анестезіології-реаніматології 2015р

Повний текст: Матеріали 1-ї науково-практичної конферанції “Актуальні питання  нутрітивного забезпечення в клінічній практиці”, яка проходила в м. Києві 02-03 2015 р.


Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області 19 жовтня.

2015-10-20. Автор: к.м.н. О.В. Сергійчук, асистент кафедри хірургії №1 ВНМУ М.І. Пирогова

19 жовтня відбулася науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Вінницької області.

 

Конференція розпочалася з хвилини мовчання у зв’язку з раптовою смертю 20 вересня 2015 року видатного вітчизняного анестезіолога, завідувача кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, професора Ігора Порфирійовича Шлапака.

Асоціації анестезіологів Вінницької області з глибокою скорботою висловлює співчуття родичам та близьким. Вічна пам’ять про видатного Науковця, Вчителя, чудову Людину назавжди залишиться в наших серцях.


Особливості застосування меропенему в практиці інтенсивної терапії

О.І. Дацюк Відкрив конференцію головний спеціаліст "анестезіологія та реанімація" Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА, завідувач ВАІТ ВОКЛ ім. М.І. Пирогова, доцент кафедри хірургії №1 ВНМУ М.І. Пирогова, д.м.н. О.І. Дацюк, виступивши з доповіддю: «Особливості застосування меропенему в практиці інтенсивної  терапії». На відміну від кінця ХХ сторіччя у сучасній етіологічній структурі нозокоміальної інфекції переважають, так звані, "проблемні мікроорганізми". У останній час їх об'єднують у групу ESKAPE (Enterococcus, Staphylococcus, Klebsiella, Acinetobacter, Pseudomonas, Enterobacter) мікробів, підкреслюючи їх здатність вислизати (ухилятись) від дії сучасних протимікробних засобів. Усі ці штами мікроорганізмів характеризуються високим рівнем резистентності до протимікробних засобів для системного застосування, за виключенням карбапенемів.

Читати далі …


Периопераційне ведення хворих із супутнім цукровим діабетом

32 З доповіддю «Периопераційне ведення хворих із супутнім цукровим діабетом» виступив доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, к.мед.н. О.А. Галушко. Він відмітив, що на сьогодні з діагнозом «цукровий діабет» живе кожний 20-й мешканець планети. В доповіді були викладені основні особливості об’єктивного стану таких пацієнтів, які можуть вплинути на перебіг операції та анестезії, а також особливості в підготовці, обстеженні, вибору програми інсулінотерапії та інфузійної терапії.

Читати далі …


Огляд сучасних рекомендацій щодо застосування препаратів гідроксиетильованого крохмалю в практичній роботі анестезіолога

tytarenko В заключній доповіді «Огляд сучасних рекомендацій щодо застосування препаратів гідроксиетильованого крохмалю в практичній роботі анестезіолога» головний спеціаліст "акушерська реанімація" Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА, асистент кафедри хірургії №1 ВНМУ М.І. Пирогова, к.м.н. Н.В. Титаренко представила результати сучасних рекомендацій, результати останніх систематичних оглядів та метааналізів щодо застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (ГЕК) станом на жовтень 2015 року.

Читати далі …



Своєчасність початку штучної вентиляції легень при пневмонії: досвід епідемії грипу 2009 р.

2015-10-24. Автор: Волощук Р.Р.1,2, Закотянський О.П.1,2, Підгірний Я.М.1, Біда З.А.2, Яськів Ю.О.2, 1Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2 Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова

У період епідемії грипу протягом жовтня й листопада 2009 р. серед пацієнтів відділень інтенсивної терапії Львівщини істотно зросла частка хворих на тяжку пневмонію з прогресуючою гострою дихальною недостатністю. Зокрема, у відділенні інтенсивної терапії лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова (ЛШМД) за цей період проліковано 33 хворих на позашпитальну пневмонію, з них померло 13 осіб (летальність 39 %). 15 пацієнтів на певному етапі лікування потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) у зв’язку з дихальною недостатністю. У цій групі можна чітко розмежувати дві підгрупи залежно від терміну початку ШВЛ.

Повний текст: Своєчасність початку штучної вентиляції легень при пневмонії: досвід епідемії грипу 2009 р.


Ефективність, безпечність і переносимість неінвазивної штучної вентиляції легень при позагоспітальній пневмонії (Обсерваційне дослідження)

2015-10-24. Автор: Волощук Р.Р., Підгірний Я.М., Закотянський О.П., Біда З.А., Байла Ю.А., Туркевич О.М. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів»

Проведено обсерваційне дослідження ефективності, переносимості та безпечності неінвазивної штучної вентиляції легень при позагоспітальній пневмонії. Дослідну групу склали 10 пацієнтів. У 6 випадках неінвазивна ШВЛ виявилася ефективною, досягнуто регресу дихальної недостатності й швидкого та стійкого зростання показників оксигенації. В 1 випадку відзначено непереносимість неінвазивної ШВЛ через психологічний дискомфорт. Три пацієнти були переведені на інвазивну ШВЛ після неефективної спроби застосування неінвазивної ШВЛ. Продемонстровано, що при позагоспітальній пневмонії неінвазивна ШВЛ забезпечує статистично значиме підвищення насичення гемоглобіну киснем, а у частини хворих дозволяє ефективно скоригувати дихальну недостатність і уникнути інтубації трахеї.

 

Повний текст: Ефективність, безпечність і переносимість неінвазивної штучної вентиляції легень при позагоспітальній пневмонії (Обсерваційне дослідження). Журнал «Медицина неотложных состояний», 2011; № 7-8 (38-39)

 


Профилактика тошноты и рвоты после регионарной анестезии при Кесаревом сечении: результаты систематических обзоров

2015-10-24. Автор: Упорядник: Титаренко Н.В.

Тошнота и рвота – часто встречающиеся симптомы во время кесарева сечения под местной анестезией, в том числе и после ее выполнения. Метоклопрамид (церукал) эффективен для профилактики тошноты и рвоты при нейроаксиальной анестезии (эпидуральной и спинномозговой) Кесарева сечения. К такому выводу пришли авторы систематического обзора и метаанализа, опубликованного в журнале анестезиологии Великобритании (1). Согласно заключению аналитиков Кокрановской группы, для предотвращения тошноты и рвоты у женщин, которым была проведена региональная анестезия при кесаревом сечении, эффективными являются различные виды интервенции (2). При этом, существует мало свидетельств того, что комбинированное лечение лучше, чем монотерапия отдельными препаратами.

Авторы Кокрановского систематического обзора осуществили поиск в базах данных Cochrane Pregnancy и Childbirth Group's Trials Register (27 February 2012). В обзор были включены только рандомизированные контролируемые исследования (РКИ).

Критериям включения удовлетворяли 41 РКИ (данные 5046 пациенток). В большинстве исследований приняли участие женщины, перенесшие плановое кесарево сечение. Только два исследования включали пациенток, перенесших  экстренное оперативное вмешательство.

Исследовалась эффективность антагонистов 5-HT(3) рецепторов, антагонистов дофаминовых рецепторов, кортикостероидов, точечного массажа. Три вида интервенции были признаны эффективными, в отношении, по крайней мере, 3 из 4 первичных результатов (интраоперационной тошноты и рвоты, послеоперационной тошноты и рвоты). Ими были были антагонисты 5-HT(3) рецепторов, антагонисты допамина и седативные средства.

Применение антагонистов 5-HT(3) рецепторов сопровождалось уменьшением интраоперационной тошноты (отношение рисков – RR 0.64, 95% доверительный интерал (СІ) 0.46-0.88; 8 исследований, 720 женщин). В 4 исследованиях также выявлено снижение послеоперационной тошноты и рвоты, но не интраоперационной рвоты. Антагонисты допамина продемонстрировали снижение интраоперационной тошноты (RR 0,38, 95% СІ 0,25-0,57, 9 исследований, 636 женщин) и интраоперационной рвоты (RR 0,39, 95% СІ 0,24-0,64, 8 исследований, 536 женщин), с аналогичным снижением послеоперационной тошноты (RR 0,60, 95% СІ 0,40- 0,91, 5 исследований, 412 женщин) и рвоты (RR 0,57, 95% СІ 0,36-0,91, 6 исследований, 472 женщины). Эти различия наблюдались и для метоклопрамида и для дроперидола. Седативные препараты (обычно, пропофол) продемонстрировали снижение частоты интраоперационной тошноты (RR 0,71, 95% СІ 0,52-0,96, в 4 исследованиях, 285 женщин) и рвоты (RR 0,42, 95% СІ 0,26-0,68, в 4 исследованиях, 285 женщин), а также уменьшение послеоперационной тошноты (RR 0,25, 95% СІ 0,09-0,71, 2 исследования 145 женщин) и рвоты (RR 0,09, 95% СІ 0,03-0,28, 2 исследования, 145 женщин).

Точечный массаж оказался эффективным для снжения частоты интраоперационной тошноты (RR 0,59, 95% СІ 0,38-,90, 6 исследований, 649 женщины), но не послеоперационной тошноты (RR 0,83, 95% СІ 0,68-1,00, 3 исследования, 429 женщин). Точечный массаж выявился неэффективным для снижения рвоты в интраоперационном и в послеоперационном периоде.

Другие эффективные виды интервенции включают назначение кортикостероидов, антигистаминных, антихолинергических препаратов.

Авторы подчеркивают недостаточное количество данных, которые рекомендовали бы преференции одного вида интервенции над другими. Также не было выявлено существенных различий при сравнении сочетания препаратов с монотерапией.

 

  1. Mishriky B.M., Habib A.S. Metoclopramide for nausea and vomiting prophylaxis during and after Caesarean delivery: a systematic review and meta-analysis // Br. J. Anaesth., 2012; Vol. 3: 374-83.
  2. Griffiths JD, Gyte GM, Paranjothy S. et al. Interventions for preventing nausea and vomiting in women undergoing regional anaesthesia for caesarean section // Cochrane Database Syst Rev. 2012; Sep 12; 9: CD007579. doi: 10.1002/14651858.CD007579.pub2. Review.


Современные рекомендации по диагностике и лечению черепно-мозговой травмы у детей

2015-10-23. Автор: Снисарь В.И., Лацинский А.Р. - ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», КУ «Днепропетровская областная детская клиническая больница ДОС»

У статті подані основні діагностичні та лікувальні заходи при черепно-мозковій травмі (ЧМТ) в дітей, викладені в другому виданні рекомендацій «Guidelines for the Acute Medical Management of Severe Traumatic Brain Injury in Infants, Children, and Adolescents», опублікованих в журналі Pediatric Critical Care Medical (2012, Vol. 13, № 1).
Ці рекомендації включають такі розділи, як показання до моніторингу внутрішньочерепного тиску, значення внутрішньочерепного тиску, що вимагають лікування внутрішньочерепної гіпертензії, величина перфузійного тиску головного мозку, застосування розширеного нейромоніторингу, сканування мозку, гіперосмолярна терапія, регулювання температури тіла, дренаж спинномозкової рідини, застосування барбітуратів, декомпресійне видалення фрагментів кісток черепа для лікування внутрішньочерепної гіпертензії, гіпервентиляція, застосування кортикостероїдів, анальгетиків, седативних засобів і нервово-м’язова блокада, глюкоза і харчування, профілактика судом.
У рекомендації увійшли літературні джерела II і III рівнів доказовості, присвячені основним питанням інтенсивної терапії ЧМТ у дітей. Усе це дозволило вибрати основні моменти діагностики та інтенсивної терапії педіатричної черепно-мозкової травми і сформулювати їх особливості.
Загальновизнано, що в дітей порівняно з дорослими існують додаткові складнощі в оцінці ступеня тяжкості травми голови тільки на підставі клінічних проявів. При цьому чим молодша дитина, тим зазвичай більше труднощів у діагностиці. Тобто для дітей характерним є атиповий перебіг внутрішньочерепних ушкоджень. Це може проявлятися, з одного боку, тривалим безсимптомним перебігом пошкоджень, небезпечних для життя дитини, а з іншого — бурхливими клінічними проявами навіть при мінімальній травмі мозку. Така своєрідність перебігу травми голови в дітей пояснюється віковими анатомо-фізіологічними особливостями.
Надані нижче рекомендації обов’язково повинні бути включені в лікувальний алгоритм ЧМТ у дітей всіх педіатричних ВРІТ України незалежно від рівня їх акредитації, тому що це дозволить змінити і якісно поліпшити застосовані раніше лікувальні заходи, знизити летальність у цій групі дітей і значно зменшити в них подальший неврологічний дефіцит.

 

Повний текст: Современные рекомендации по диагностике и лечению черепно-мозговой травмы у детей


Отрицательный баланс жидкости - прогностический фактор выживаемости у больных септическим шоком

2015-10-23. Автор: F. Alsous, M. Khamees, A. DeGirolamo et al.

Пилотное ретроспективное исследование

   Цель: Авторы предположили, что если у пациентов с септическим шоком удается достичь отрицательного баланса жидкости (Ј 500 мл) в течение первых трех суток заболевания, то выживаемость в этой группе будет выше.
Исследование было ретроспективным, изучали записи в историях болезни.
В исследование были включены тридцать шесть пациентов с диагнозом "септический шок", госпитализированные в отделение интенсивной терапии окружной больницы на 300 коек.

   Методы: Изучались истории болезни 36 пациентов, госпитализированных в данное отделение интенсивной терапии в течение 21 месяца. Если больному до госпитализации в ОИТ требовался гемодиализ, то его в исследование не включали. Изучали следующие данные: оценка по шкале APACHE при поступлении и оценка по шкале полиорганной недостаточности SOFA в каждый последующий день. Сравнивались полученные результаты между выжившими и погибшими и теми, у кого удалось достичь отрицательного баланса жидкости, и у кого этого не удалось в первые трое суток заболевания. Для математической оценки выживаемости применялась шкала факторов риска для выживаемости, с поправкой на возраст пациентов, оценки по шкалам APACHE и SOFA, а также необходимость ИВЛ.
Результаты: Возраст больных варьировал от 16 до 85 лет, средний возраст составил 67,4± 3,3 лет. Средняя оценка по шкале APACHE при поступлении была 25,4± 1,4, а по шкале SOFA в первый день - 9,0± 0,8. Двадцать больных, к сожалению, не выжили, средняя оценка по шкале APACHE в этой группе была выше, чем у выживших (29,8 и 20,4 соответственно), как и оценка по SOFA в первый день (10,8 и 6,9 соответственно), им требовалась больше вазопрессоров и чаще проводилась ИВЛ. Все 11 пациентов, у которых удалось добиться отрицательного баланса жидкости в первые три дня, выжили, тогда как из тех 25, у кого это не удалось, выжили только пятеро (р = 0,0001). Итак, факт достижения отрицательного баланса жидкости - это достоверный независимый прогностический факторы выживаемости у больных септическим шоком, несмотря на возраст больного и оценки по шкалам APACE и SOFA, потребности в ИВЛ и концентрации креатинина в крови при поступлении. Однако утверждение авторов о том, что "достижение отрицательного баланса жидкости в первые три дня заболевания септическим шоком является достоверным независимым прогностическим фактором выживаемости" требует дальнейшего исследования на примере большой группы больных.

Источник: Отрицательный баланс жидкости - прогностический фактор выживаемости у больных септическим шоком

 


Габапентин в купировании послеоперационной боли. Обзор рандомизированных плацебо-контролируемых исследований

2015-10-23. Автор: Jefferson Clivatti , Rioko Kimiko Sakata , Adriana Machado Issy

Послеоперационная боль имеет ноцицептивный и нейропатический компоненты (C.J. Woolf, M.B. Max, 2001; J. Scholz, C.J. Woolf, 2002). Ноцицептивный (физиологический) компонент – это активация периферических рецепторов в ответ на повреждение тканей и проведение болевого импульса в ЦНС по восходящим чувствительным путям. Противовоспалительные средства и опиаты позволяют эффективно блокировать этот компонент.

Нейропатический компонент является результатом возникающих вследствие повреждения нервных волокон нарушений модуляции болевого ощущения на разных уровнях ЦНС с развитием центральной сенситизации (снижение порога восприятия боли структурами ЦНС), а также таких феноменов, как гипералгезия (аномально высокая чувствительность к болевым стимулам) и аллодиния (извращенное восприятие, когда любое неболевое раздражение воспринимается как болевое).

С 2002 по 2007 год были опубликованы результаты 26 РКИ, соответствовавших критериям поиска, с участием в общей сложности 2066 пациентов, из которых 1020 получали лечение габапентином. В 17 исследованиях больные принимали габапентин только перед оперативным вмешательством (преоперативно), в остальных 9 габапентин назначался до и после операций (периоперативно).

Повний текст: Габапентин в купировании послеоперационной боли. Обзор рандомизированных плацебо-контролируемых исследований


Послеоперационная энцефалопатия: патофизиологические и морфологические основы профилактики при общем обезболивании

2015-10-23. Автор: Овезов А.М., Князев А.В., Пантелеева М.В., Лобов М.А., Борисова М.Н., Луговой А.В. ГБУЗ МО «Московский областной научно-исследовательский клинический институт им. М.Ф. Владимирского», Москва; ООО «Такеда Фармасьютикалс», Москва

В настоящее время в исследованиях in vitro и in vivo получено достаточно данных о нейротоксичности общих анестетиков и их способности вызывать послеоперационную когнитивную дисфункцию (ПОКД). ПОКД является одним из нежелательных факторов, связанных с применением общей анестезии. Проблема профилактики послеоперационных когнитивных нарушений в последнее время приобрела особую актуальность в связи с их высокой частотой, увеличением сроков госпитализации, осложнений, стоимости лечения, ухудшением качества жизни пациентов, а также в связи с отсутствием подходов к их медикаментозной коррекции и профилактике. В обзоре представлены данные о негативных эффектах общей анестезии у пациентов разных возрастных групп, освещены патогенетические механизмы развития ПОКД, а также предложена возможная стратегия ее медикаментозной профилактики и лечения: выявление пациентов с высоким риском развития ПОКД и проведение нейропсихологического тестирования как до, так и после операции; интраоперационная профилактика ПОКД с помощью комплекса мероприятий и при ее безуспешности — медикаментозная коррекция выявленных когнитивных нарушений непосредственно в раннем послеоперационном периоде.

Повний текст: Послеоперационная энцефалопатия: патофизиологические и морфологические основы профилактики при общем обезболивании


Сучасні методи об’єктивізації болю та ноцицепції

2015-10-23. Автор: Кобеляцький Ю.Ю., Шайда О.О. — Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, ДЗ Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Оцінка адекватності загальної анестезії, незважаючи на тривале її застосування, на сьогодні залишається не до кінця вирішеним питанням. Новітні технології на основі аналізу електроенцефалограми дозволяють оцінити гіпнотичну дію анестетиків. Утім, стан загальної анестезії має забезпечувати не лише відсутність свідомості, але й адекватне пригнічення субкортикальних реакцій, викликаних ноцицептивною стимуляцією. Дані щодо можливості розвитку в післяопераційному періоді викликаної опіатами гіпералгезії при використанні високих доз цих препаратів спонукають до удосконалення підходів до їх дозування. У цьому огляді розглянуто декілька розроблених протягом останнього десятиліття технологій, які дозволяють отримати уявлення про баланс аналгезії/ноцицепції на основі оцінки стану автономної нервової системи.

Повний текст: Сучасні методи об’єктивізації болю та ноцицепції

 


Черепно-мозговая травма в аспекте доказательной медицины: обзор актуальных международных рекомендаций

2015-10-23. Автор: Черний Т.В., Стецик В.Ю., Черний В.И. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького

Автори статті провели аналіз сучасних рекомендацій Фонду черепно-мозкової травми Brain Trauma Foundation і ERABI team (Evidence — Based Review of Moderate to Severe Acquired Brain Injury). У статті узагальнено основні пункти існуючих міжнародних рекомендацій з новими дослідженнями в галузі лікування пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою; обговорюються питання моніторингу внутрішньочерепного тиску і шляхи медикаментозного і нефармакологічного впливу на цей показник. Крім того, приділено увагу питанням підтримки оптимального системного АТ, терморегуляції, профілактиці судом. Питання нейропротекції також обговорюються в даному матеріалі.

Повний текст: Черепно-мозговая травма в аспекте доказательной медицины: обзор актуальных международных рекомендаций


Методи оцінки болю у дітей різного віку

2015-10-22. Автор: к.мед.н., доцент Д.В.Дмитрієв, к.мед.н., доцент О.В. Катілов

Біль - це механізм гострих і хронічних захворювань, який включає механізми формування емоцій, моторні, гуморальніі гемодинамічні прояви, у цілому ідентичні комплексу стрес-реакції на несприятливі дії.

Повний текст: Методи оцінки болю у дітей різного віку


Протокол антибактеріальної терапії у дитячих відділеннях інтенсивної терапії. Україна

2015-10-22. Автор: European Society for Paediatric Anaesthesiology http://www.euroespa.com

Повний текст: Протокол антибактеріальної терапії у дитячих відділеннях інтенсивної терапії


Періоперативна аналгезія у дітей. Україна

2015-10-22. Автор: European Society for Paediatric Anaesthesiology http://www.euroespa.com

 

Повний текст: Періоперативна аналгезія у дітей. Україна


Нутритивная поддержка больных в отделении интенсивной терапии: старые правила и новые возможности

2015-10-15. Автор: Галушко О.А. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев

Повний текст: Нутритивная поддержка больных в отделении интенсивной терапии: старые правила и новые возможности


Психологические аспекты формирования стресса у врачей-анестезиологов

2015-10-15. Автор: Мальцева Л.А., Саланжий А.Н., Москалец С.М. - ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

Повний текст: Психологические аспекты формирования стресса у врачей-анестезиологов


Проблемные вопросы в интенсивной терапии сепсиса и септического шока

2015-10-15. Автор: Подготовила Татьяна Брандис

Повний текст: Проблемные вопросы в интенсивной терапии сепсиса и септического шока


Copyright © 2018 Асоціація анестезіологів Вінницької області
anest@email.ua Адміністратор сайту
Powered by Apache/2.4.6 () mpm-itk/2.4.7-04 OpenSSL/1.0.2k-fips PHP/7.0.30 All Rights Reserved.